21 століття та епоха глобалізації
21-е століття та епоха глобалізації принесли численні зміни в наше життя, вплинувши на країни, громадян та, особливо, компанії й організації. Національні кордони більше не обмежують ділові відносини. Компанії шукають кваліфікованих спеціалістів по всьому світу, а не лише на локальному рівні, і багато експертів пересуваються світом у залежності від своїх навичок.
Працевлаштування іноземних спеціалістів стало звичайною практикою в розвинених країнах. Ми спостерігаємо постійний потік експертів, які переїжджають до країн ОЕСР, де їх наймають як великі, так і малі компанії. Ізраїль визнає ці потреби й відповідно дозволяє працевлаштування іноземних фахівців місцевими або міжнародними компаніями за умови дотримання критеріїв і вимог, встановлених Управлінням з питань населення та імміграції.
В Ізраїлі іноземним фахівцям дозволено в’їжджати в країну за різними категоріями, кожна з яких має чіткі критерії, що відповідають унікальним умовам працевлаштування в конкретних галузях. Особи, які не є громадянами або резидентами Ізраїлю, не мають права працювати в країні без попереднього отримання робочої візи, як для короткострокової, так і для довгострокової роботи. Дуже важливо вибрати правильну категорію візи залежно від потреб роботодавця і працівника, адже це впливає на швидкість отримання дозволу, вартість найму спеціаліста і можливість продовження візи в майбутньому залежно від потреб роботодавця.
Неправильна або неточна подача заявки може призвести до відмови в отриманні візи, що, у свою чергу, може скасувати домовленості й завдати значної шкоди бізнесу.
Для найму іноземного фахівця в Ізраїлі компанія повинна оформити дозвіл на працевлаштування, який видається Департаментом дозволів Управління з питань населення та імміграції. Крім того, необхідно отримати робочі візи та дозволи на повторний в’їзд для фахівця, а в деяких випадках – і для членів його сім’ї.
Законодавство
Актуальні закони, що стосуються працевлаштування іноземних працівників, включають:
- Закон про іноземних працівників 1991 року (далі – «Закон про іноземних працівників»), який регулює обов’язки роботодавця перед працівником і питання сплати зборів.
- Закон про в’їзд до Ізраїлю 1952 року (далі – «Закон про в’їзд до Ізраїлю»), який визначає повноваження міністра внутрішніх справ щодо видачі дозволів на проживання та візи й встановлює строки для видачі ліцензій на працевлаштування іноземного працівника.
Стаття 3A(g) Закону про в’їзд до Ізраїлю встановлює максимальний термін у 5 років і 3 місяці для видачі ліцензій на працевлаштування іноземних працівників. Іншими словами, іноземний громадянин, який бажає в’їхати до Ізраїлю, може отримати робочу ліцензію на обмежений період, і роботодавці повинні враховувати це обмеження. Крім того, зміна роботодавця не подовжує цей термін. У деяких випадках існують винятки.
Закон про іноземних працівників описує обов’язки роботодавця, зокрема:
- стаття 1G вимагає укладення письмового трудового договору;
- стаття 1D зобов’язує роботодавця організувати медичне страхування за рахунок роботодавця;
- стаття 1I встановлює обов’язок сплати необхідних зборів.
Типи дозволів, якими займається наша фірма
- Керівники або довірені співробітники міжнародних компаній.
- Іноземні випускники академій у сфері високих технологій.
- Спеціалісти із заробітною платою експерта (подвійна середня національна зарплата).
- Прискорений дозвіл на роботу до 45 днів на рік.
- Тимчасові дозволи для роботи до 90 днів.
- Іноземні артисти.
Висновок
Отримання дозволу вимагає складної бюрократичної роботи. Наша фірма володіє багаторічним досвідом, необхідними знаннями та здатністю підібрати правильний дозвіл відповідно до проекту або посади.
Несанкціоноване працевлаштування може призвести до серйозних адміністративних штрафів і навіть кримінального переслідування роботодавця. Звертайтеся до нас для забезпечення вашого успіху!